Книга, яку Ви, шановний читачу, тримаєте в руках, являє собою історичні нариси, створені дніпропетровськими фахівцями - істориками національного університету, обласного архіву та історичного музею - на підставі всебічного вивчення опублікованих документів, наукової літератури, усних переказів, а також архівних матеріалів.
Дана колективна праця - перша за минулі чверть століття комплексна спроба представити багатогранну картину історії Дніпропетровська від появи найдавніших слідів людського існування на теренах нашого міста до останніх подій першого року III тисячоліття.
У своїй інтенсивній і кропіткій роботі місцеві дослідники зосередилися на важливих і цікавих фактах та подіях, зупинилися на діяльності видатних земляків, які багато зробили для промислового піднесення Придніпров'я, розвитку освіти, науки і культури рідного краю, для підвищення благоустрою міста і добробуту його мешканців.
В роботі враховані надбання сучасної зарубіжної і вітчизняної історіографії, нові теоретичні підходи і практичні кроки в галузі регіональної історії. Ця книга, фактично, спроба запропонувати нове бачення історії міста, яке б враховувало наші досягнення за 10 років незалежності України. Головне, що відрізняє дану працю від багатьох попередніх, - намагання подати на суд читачу незаполітизований, об'єктивний нарис історії, яка своїм корінням занурюється в козацькі часи.
Перші амбітні плани спорудження Катеринослава останньої чверті XVIII ст. розглядали його як нову південну столицю, збудовану за останнім словом архітектури. Катеринослав мислився не просто як нове адміністративне місто. Він мав стати центром нового регіону Російської держави, вільного від кріпацтва та відсталості старих імперських земель.
Після 1776 р. автори проектів міської забудови спинилися на класичних принципах містобудівництва, закладених ще в античні часи. Ця концепція не зводилася тільки до розбиття міста на мережу прямокутних кварталів, що розділялися прямими вулицями, а також включала в себе ідею розподілу міської території на декілька районів, які відрізнялися за функціями:
громадський центр, жила частина, портова, торгова і промислова зони.
Сміливі проекти катерининських вельмож, на жаль, не здійснилися. Проте енергетика, яку несли в собі місцеві жителі - нащадки відважних козаків й діяльних переселенців, енергетика, яка була закладена в наше місто першими проектувальниками, енергетика, яку породжувала сама наша земля - місце злому Дніпра, місце перехрещення річкових і суходільних шляхів, - все це гарантувало велике майбуття Катеринославу Дніпропетровську.
Перший період стрімкого зростання міста припадає на 1880-ті -1910-ті рр. і пов'язаний зі становленням металургійної та металообробної промисловості, з інтенсивним розвитком нових шляхів сполучення, залізничного та пароплавного транспорту. Ця доба заклала підвалини слави нашого міста як металургійного серця Придніпров'я.
Другий період найінтенсивнішого росту охопив 1950-ті -1970-ті рр., і був пов'язаний з формуванням та розвитком в Дніпропетровську ракетно-космічної індустрії. В цей час з'являються нові підприємства, науково-дослідні центри, мікрорайони, зростає чисельність жителів - місто велетенськими темпами перетворюється на сучасний мегаполіс.
У 1967 р. урядом затверджується генеральний план розвитку міста, розрахований на 20 років. Для життєзабезпечення існуючих і перспективних районів розвивається інженерна інфраструктура, вдосконалюються її технічні та організаційні складові. Наступний генеральний план розвитку Дніпропетровська, розроблений Київським інститутом "Гіпроград" і затверджений рішенням міської ради народних депутатів від 17.09.1992 №892, передбачає як подальше засвоєння мікрорайонів, так і реконструкцію центральної частини міста, збереження її історичного обличчя.
Триває робота по введенню в дію нових систем водо- і теплозабезпечення з використанням сучасних високих технологій, запровадженню нових цифрових телефонних станцій і комунікацій, які забезпечать повну телефонізацію міста. Втілюються заходи щодо зміцнення освіти та охорони здоров'я.
Постійний розвиток Дніпропетровська пов'язаний з об'єктивною необхідністю концентрації та інтеграції різноманітних форм виробничої та інтелектуальної діяльності. В умовах постіндустріального суспільства найбільш ефективно ці процеси відбуваються саме у великих містах, де особливо розвинуті зв'язки між різними сферами економіки, політики, науки і культури. Концентрація на невеликому просторі досягнень цивілізації, різноманітних культурних традицій і цінностей, науково-технічного потенціалу і політичної активності перетворює велике місто на складний організм, який живе за своїми власними законами і вимагає постійного догляду, джерел енергії, очистки тощо.
Дніпропетровськ займає значне місце у вітчизняній післявоєнній історії, відіграє таку роль, про яку 225 років тому могли тільки мріяти його засновники та будівники. Чи залишимося ми гідними цієї ролі, чи будемо здатні піднести її на значно вищі щаблі? Залежить тільки від нас! Підвищення якості нашого життя пов'язано не тільки з розвитком міського благоустрою і поліпшенням добробуту жителів, а також із зрушеннями в наших уявленнях. Дуже важливо, щоб ми усвідомили, що разом складаємо єдину територіальну громаду нашого рідного неповторного Дніпропетровська. В цьому зможе допомогти знання історії нашого міста - і це не розкіш, а честь і обов'язок кожного жителя. Адже ті люди, що забули свою історію, позбавлені не тільки свого минулого, а й майбутнього.
Тому звертаюсь зі словами вдячності до наших науковців-авторів цієї важливої і цікавої праці, а також - до меценатів, які продовжують славетні катеринославські традиції і зголосилися підтримати видання такої потрібної для жителів міста і, впевнений, усієї країни книги.
Бажаю всім читачам і, особливо, молоді здійснити цікаву історичну подорож у минуле нашого міста, перейнятися його проблемами і здобутками останнього десятиріччя, і я впевнений, кожен з нас ще більше закохається в рідне місто, буде берегти і прикрашати його, прославляти своїми ділами, перемогами, досягненнями, збільшувати славу і велич Дніпропетровська.
|
|