Вивчення процесу заснування й розвитку міських поселень на
території Півдня України в кінці 18 - першій половині 19 ст. - одна з складових
всього комплексу проблем історії цього регіону Йдеться, зокрема, про історію
будівництва міста Катеринослава Саме Катеринослав з моменту заснування (остання
чверть 18 ст.) взяв на себе роль адміністративного центру Катеринославського
намісництва, а з початку 19 ст. і Катеринославської губернії. І хоч економіка
міста зростала дуже повільно аж до 1860-1870-х рр., а роль економічних центрів
перебрали на себе причорноморські міста - Одеса, Херсон, Миколаїв, але саме з
Катеринослава здійснювалося керівництво "колонізацією Новоросійського
краю", - насамперед іноземною.
Радянські дослідники (В.М.Кабузан, О.Й.Дружиніна,
В.І.Тимофієнко та ін.) обмежуються в своїх узагальнюючих працях констатацією
загальновідомих фактів про заснування і перші роки існування губернського
міста, лише іноді наводячи цінні джерела Йдеться, зокрема, про залучення
О.Дружиніною фондів колишньої Катеринославської суконно-шовкової мануфактури
(кін. 18 ст. - 1837 p.) До речі, в дореволюційний час побачило світ набагато
більше матеріалів міської історії, ніж за радянських часів. Але загалом вони не
утворюють якогось комплексу, залишаючись розпорошеними по різним виданням та
несучи в собі риси суб'єктивізму (епістолярна література, спогади старожилів
тощо).
Як дореволюційні, так і радянські дослідники притримувались
думки, що перші десятиліття існування міста (1780-1850-ті роки) не відбилися суттєво на характері його
забудови, демографічній ситуації, формуванні міської інфраструктури тощо. З цим
ніяк не можна погодитися, адже саме в цей період створювався історичний центр
міста, за С.Б.Ревським, - "найбільш визначальна ланка містобудівної
системи". Останнім часом помітно збільшилася кількість матеріалів з
історико-краєзнавчої проблематики. Особливо виділяється ряд дискусійних
публікацій з питань визначення дати заснування теперішнього Дніпропетровська
(М.Ковальського, Ю.Мицика, М.Жуковського та ін.). Але про широке вивчення на
нових методологічних засадах початкового етапу історії Катеринослава ще, на наш
погляд, говорити досить зарано. Головним стрижнем дослідження повинна бути
неупередженість, побудова картини минулого повинна здійснюватись тільки на
основі глибокого вивчення джерел.
Аналіз літератури показує, що всі теоретичні побудови
базуються на досить обмеженому комплексі джерел, який не має тенденції до розширення. Особливо це стає
помітним останнього часу, коли для дніпропетровських вчених стало майже
неможливим користування фондами архівів Москви та Санкт-Петербургу. Зазначена
ситуація відбивається на можливостях історичної реконструкції. Історик в даному
разі стає перед дилемою; або шукати додаткову інформацію в наявному колі
джерел, тобто піти шляхом інтерпретації, або ж суттєво розширити джерельну базу
дослідження.
Мета даної статті:
1) привернути увагу дослідників на досить великий комплекс картографічних
джерел-планів і схем Катеринослава останньої чверті 18 ст.,
2) охарактеризувати його можливості для вирішення дискусійних питань історії міста.
Основна маса цих джерел зберігається у Москві та Санкт-Петербурзі. Завданням автора в
такому разі було віднайти проекти та плани міста, які знаходяться в архівних та
музейних установах міста Дніпропетровська, та опубліковані у літературі.
Зазначений комплекс становлять такі джерела:
1) Проекти м.Катеринослава на р. Кільчені 1779, 1781, 1782
рр.
2) Проект м.Катеринослава на Дніпрi, умовно датований 1783 р.
3) Проект м.Катеринослава на р. Дніпро роботи арх. К.Геруа,
1786 р., два варіанти.
4) Проекти м.Катеринослава 1790, 1792 рр., роботи арх.
І.Старова.
5) Проект м.Катеринослава з врахуванням існуючої забудови,
1793 р., арх. Л.Ігнатьєв (проектні положення - І.Старова).
|
План Катеринослава на р.Кільчені.
1775 р.
|
|
План Катеринослава на р.Кільчені.
1783 р.
|
Почнемо розгляд з планів м.Катеринослава Кільченського. Їх
три - це:
1) "План губернского города Екатеринослава..."
1779 р.1;
2) "План новостроящегося губернского города
Екатеринослава... Сочинен...
1781 года..."2;
3) "План с фасадами
новостроящегося города Екатеринослава... Сочинен 1782 года..."3.
Опубліковані у нарисі С.Б.Ревського "Екатеринослав
Кильченский"4.
Проекти говорять про те, що
Катеринослав І повинен був являти місто-фортецю поблизу Дніпровської лінії з
двома цитаделями, поділене укріпленнями на три частини: центр з
Катеринославською фортецею, форштадт та Старо-Самарський ретраншемент.
Комплекс джерел, що охоплює перші роки будівництва губернського
міста на правому березі Дніпра, складають декілька проектів:
1) "План местоположения, назначенного для города
Екатеринослава", не датований5;
2) "План вновь проектированного... губернского города
Екатеринослава при реке Днепре...", складений в квітні 1786 р.6;
3) проект м. Катеринослава, затверджений 10 жовтня 1786
р., роботи французького архітектора
К.Геруа7.
Перший з цих проектів опублікований в роботі О.А.Швидковського
"Днепропетровск", другий - в роботах В.Лаврова та В.Тимофієнка;
третій в "Записках Одесского общества истории и древностей" (том 2).
О.Швидковський та В.Тимофієнко вважають автором першого
проекту К.Геруа та відповідно датують його 1786 роком. С.Ревський вважає, що
перший проект створений 1783 р., а автором називає російського майстра
М.Казакова. В основі проекту "віялоподібна" планувальна схема, тісно
зв'язана з конкретним рельєфом. Композиційною основою міста повинна була стати
прямокутна площа на горі з будівлями громадського призначення, там же
знаходився маєток намісника, князя Г.О.Потьомкіна.
Проект Катеринослава 1786 р.
(Арх.К.Геруа; перший варіант).
|
"План вновь проектированного для нового устроения
губернского города Екатеринослава при реке Днепре" С.Ревський називає першим варіантом проекту роботи
К.Геруа. В.Лавров та В.Тимофієнко датують його 1784 р. Г.О.Потьомкін планував
зробити Катеринослав третьою столицею Російської імперії, тому масштаби
будівництва були збільшені. Для забудови передбачалось використати території
між берегом Дніпра та Кленовою балкою, а також низинні землі, що належали
слободі Половиці. Основу композиції складали два планувальних трикутника з
трапецієвидними площами по кутах та круглими у центрі. Від цих останніх
розходилися віялами вулиці. Така система була типовою для французького
містобудівництва того часу.
Проект Ккатеринослава 1786 р.
(Арх.К.Геруа; другий (прийнятый)варіант).
|
10 жовтня 1786 p. був попередньо затверджений проект
Катеринослава роботи Клода Геруа (його другий варіант).
Катеринослав повинен був займати територію 20 верст в
довжину, 15 верст в ширину загальною площею близько 300 кв. верст. Центр міста
запроектований на великій пологій вершині пагорбу. Геруа пропонував розташувати
тут велику міську площу з Преображенським собором та кількома адміністративними
спорудами.
План К.Геруа був погано пристосований до специфіки рельєфу,
а також ігнорував російські містобудівничі традиції (відсутні традиційні ринкова, сінна, соборна,
приходська та ін. площі). Проект не брав до уваги цілковите обезводнення гори,
яку облюбували для розміщення Катеринослава. Тому він був відхилений урядом.
Проект Катеринослава, якому судилося стати затвердженим,
виконав майстер російського класицизму Іван Старов.
Він розробив два варіанти:
1) "План губернского города Екатеринослава", 22 березня
1790 р.8;
2) "План прожектированный Губернского Города
Екатеринослава". Затверджений Катериною ІІ (власноручний напис "Быть по сему Екатерина") 23 лютого
1792 р.9.
Опубліковані у статті С.Б.Ревського "Формирование и
развитие исторического центра г.Днепропетровска".
План Катеринослава.
1790 р.,
арх.І.Старов.
|
В порівнянні з проектом К.Геруа, територія міста
розширювалася за рахунок слободи Половиці, але основне значення зберігалося за нагірного частиною. Оточена
широким бульваром, вона отримала п'ятикутну форму. Проспект завширшки 60
сажнів (позначений як "Гульбище Средней улицы") поділяв її на дві
частини. В середині планувалася велика площа з собором. В прибережній частині
розташувався палац Потьомкіна, збудований за проектом того ж Старова І788-І790
рр. Планувалося також здійснити забудову низки кварталів на місці Половиці.
Одна з вулиць, перетинаючи яр, перетворювалася на "большую дорогу",
спрямовану до Нових Кайдак (сучасний напрямок просп. Карла Маркса).
План Катеринослава з власноручною резолюцією Катерини II "Быть сему".
1792 р.,
арх.І.Старов.
|
|
План Катеринослава.
1792 р.,
промальовок.
|
До 1792 р. архітектор переніс увагу з нагірної частини, де спочатку
планувалося головне будівництво, до низовинних земель біля Дніпра, які були більш придатні для
освоєння.
Останнім у згаданому комплексі джерел виступає "План
Губернского города Екатеринослава с новосозидаемыми для фабрик зданиями. Сочинен сентября 1793 года".
Автором його був архітектор Леонтій Ігнатьєв (опублікований у роботі
О.Й.Дружиніної "Северное Причерноморье в 1775-1800 гг."). В 1792 році
до Катеринослава було переведено суконну фабрику, тому виникла необхідність
доповнити план міста. Структура поселення тепер розвивалася у західному
напрямку вздовж Дніпра. "Большая дорога" поділяла район на місті
Половиці і, слідуючи за напрямком ріки повертала, прямуючи до Кайдак. Цей
"Прошпект от Екатеринослава до Кайдак", завширшки від 30 до 35
саженів, перетворювався на головний стрижень структури міста. На нього в трьох
верстах від центра був нанизаний новий комплекс фабрик.
План Катеринослава.
1793 р.,
арх.Л.Ігнатьєв.
|
План 1793 р. має характерну особливість - великі за обсягом
графічні пояснення: список запроектованих та побудованих споруд; опис споруд "новоустроенной" суконно-шовкової
мануфактури з їх розмірами у сажнях. Таким чином, хоч план 1793 р. належить до
типу графічнозображувальних джерел, він несе в собі елемент писемного джерела.
Отже, розвиток м.Катеринослава в кінці 18 ст. передбачався у
двох напрямках: перший - включає всі проекти Катеринослава на р.Кільчені (добре
укріплене місто з фортецею і форштадтами). Другий напрямок - проекти М.Казакова
(1783), К.Геруа (1786), І.Старова (1788, 1790, 1792), та всі наступні (місто як
адміністративний, економічний та культурний центр).
Історію Катеринослава І прийнято розглядати як перший, але
невдалий досвід будівництва губернського центра. Причинами звичайно називають невигідні географічні
умови розташування. Однак не тільки вони, на наш погляд, визначили будівництво
Катеринослава на заболоченому місці, а потім й "перенесення" на
правий бік Дніпра.
Катеринослав будувався в 1770-х рр., як оборонний пункт
армії та флоту. Саме з такого погляду підбирав для нього місце азовський губернатор Василь Чертков за
дорученням князя Г.О.Потьомкіна. Територія ця, як видно з проектів, мала
розташування біля самарських лісів, з усіх боків була оточена річками та
болотами і уявлялася недоступною. Біля міста існував Старо-Самарський
ретраншемент, а неподалік - Українська лінія з 7 фортець.
В 1783 році було прийнято рішення такі укріплення
"...крепостями более не почитать, обращая во внутренние города или посады". Але неприступність
Катеринослава як фортеці тепер викликала значні незручності в зв'язку та
постачанні, не давала можливість розвиватися торгівлі, ремеслам, промисловості.
Місто починає занепадати.
Указ від 22 січня 1784 р. наголошував "Губернскому
городу под названием Екатеринослав быть по лучшей удобности на правой стороне реки Днепра у
Кайдака". Згідно з новими зовнішньополітичними ініціативами російської
дипломатії, Новоросію належало розглядати як плацдарм для просування на
Близькій Схід. Саме тому царський уряд деякий час сприяв всіляким
"прожектам" по заселенню й освоєнню Південної України. Одним з таких
"прожектів" було складене Потьомкіним "Начертание города
Екатеринослава": ідея "Третьої столиці" Російської імперії. Ця
програма стала вказівкою для архітекторів, які здійснювали проектування
Катеринослава.
На перший план висувалися питання, пов'язані з
адміністративного, економічною, культурного функціями міста, але аж ніяк не з
оборонною.
Проекти та плани м. Катеринослава на Дніпрі 1780-1790-х
років дають змогу повніше висвітлити два такі аспекти:
1) архітектурно-планувальний
задум міста та його трансформацію відповідно до зміни умов будівництва;
2) роль деяких містобудівних факторів (діяльність Г.Потьомкіна, природні
умови та ін.).
Задум міста зазнав змін ще на початку будівництва. В
проектах Катеринослава 1783, 1786 рр. все ще присутні намагання максимально убезпечити нове місто: на
проектному плані К.Геруа (1786, 1 варіант) місто зо всіх боків оточене
фортечними валами з бастіонами, а центром обраний захищений високий берег у
заломі ріки Дніпро.
Порівнюючи проекти К.Геруа (1786) та І.Старова (1790) можна
пересвідчитися, що в них основна композиційна ідея міста є майже однаковою.
Старов, як і Геруа надає перевагу "горі", залишаючи поза увагою
райони в низинній частині. В подальшому ідеї Старова зазнають еволюції: з
економічних міркувань архітектор передбачає новий напрямок розвитку міста на
північний-захід вздовж берега Дніпра (проект 1792 р.).
В історіографії склалася думка, що проект Геруа був
відхилений з-за того, що не були враховані природні умови місцевості. Між тим,
обидва проекти різняться тільки у планувальному вирішенні нагірної частини.
Вирішальним чинником відхилення проекту Геруа, на наш погляд, була не
містобудівна концепція, а лише велетенські розміри всього міста та окремих
споруд.
Старов пропонує будувати місто з регулярним плануванням,
оточене вже не земляними валами й бастіонами, а зеленими бульварами. Тим більше, що розвиток міста виявився процесом більш
складним, ніж відповідність розробленому плануванню та виданим наказам.
Проект "Третьої столиці" не був втілений у життя через брак коштів,
недостатню увагу з боку уряду, але не менше значення мали й інші фактори, а
саме природні умови. Цей факт яскраво відобразили в собі картографічні
документи кінця 18 ст. Пагорб, обраний для будівництва міського центру,
виявився безводним, корисніше було проводити забудову там, де вже стояли садиби
Половині, тут протікали кілька малих річок, що впадали у Дніпро. На планах
Катеринослава бачимо, що на "горі" були збудовані лише будинок
генерал-губернатора, та ще декілька кам'яних будівель. Основна маса споруд - церква, торговельні приміщення,
будинки міщан і, звичайно, фабрики - були сконцентровані у низинній частині
міста. Саме тут на початку 19 ст. почав формуватися історичний центр
Катеринослава - але це вже тема іншої розповіді.
В цілому ж дані проектів й планів міста останньої чверті 18
ст. говорять про те, що Катеринослав на р.Дніпрі являв собою місто нового типу - економічний,
адміністративний й культурний центр. Це наводить на думку, що неможливо ототожнювати його як з
Катеринославом на Кільчені так і з іншими вірогідними "попередниками"
нашого міста (Старий Кодак, Нові Кодаки), на чому активно наполягають деякі
сучасні історики. Важливо встановити, наскільки тип міста, що сформувався в
кінці 18 - першій половині 19 ст., можна співставити з типами поселень, що
існували раніше на цій території. На наш погляд, існують суттєві відмінності,
найбільш важливим є те, що фортеця Кодак, Нові Кайдаки та Катеринослав на р.Кільчені
мали яскраво виражене оборонне значення. Сам термін "місто"
пройшов еволюцію від позначення військового укріпленого
пункту до центра адміністрації й економічних відносин.
Отже, проекти та плани м.Катеринослава останньої чверті 18
ст. становлять досить значний комплекс, аналіз якого дозволяє дати відповідь на актуальні питання
розвитку міста в цей період. При цьому дані картографічних джерел, зважаючи на
їх певну інформаційну обмеженість, повинні співставлятися з даними інших груп
джерел, насамперед, писемних (у даному випадку - урядові накази, розпорядження,
статистичні звіти та ін.).
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ:
1. Ревский С.Б. Формирование и развитие исторического центра
г.Днепропетровска //Памятники русской архитектуры и монументального искусства. - М.: Наука, 1983. - С. 263.
2. Днепропетровску 200 лет: Сборник документов и матeриалов.
- К.: Наукова думка, 1976. - С. 31.
ДІМ - Дніпропетровський історичний музей ім.
Д.І.Яворницького
РДВІА - Російський державний військово-історичний архів
РДІА - Російський державний історичний архів
|
|
