ХРОНОЛОГІЯ    ІСТОРІЇ   МІСТА       




ЧАС
ПОДІЯ
~ 150 тис. років
до н.е.
        У нашій місцевості з'являються
перші люди
з прямою ходою
~ 3500-2700 років
до н.е.
        Розквіт Трипільської землеробської культури
2000-2500 років
до н.е.
        Епоха Кимерійців.
        Скотарі зі сходу
~ 700 років
до н.е.
~ 200 років
до н.е.
        Епоха Скіфів
        Епоха Сарматів
IX століття н.е.         Візантійські ченці
засновують монастир
на Монастирському острові
957
988
        Шляхом до Царгороду
(нині - Стамбул)
на Монастирському острові зупинялася
велика київська княгиня Ольга,
яка княжила в 945 - 966 рр.
        На Монастирському острові
під час військового походу на Корсунь (Херсонес)
зупинявся із дружиною
київський князь Володимир Святославович,
який княжив з 980 по 1015 рр.
1240
1635
        Монголо-татари зруйнували монастир,
заснований візантійськими ченцями
на Монастирському острові
        За проектами і під керівництвом
французького інженера Гійома Левасера де Боплана сотні вибранців зі шляхетських маєтків і полонених татар будували над Кодацьким порогом на правому піднесеному березі ріки Дніпро фортецю Кодак, здатну вмістити тисячу й більше чоловік
1639         За проектами і під керівництвом
інспектора коронних арсеналів Річі Посполитої Фрідріха Гектана велися роботи
з
відбудови й реконструкції
фортеці Кодак
1648         На початку національно-визвольної війни українського народу проти панування
панської Польщі фортеця Кодак була вдруге взята
низовими запорізькими козаками
під командуванням полковника Нестиренко
1650         У єпархіальних відомостях вперше згадується
назва поселення українських козаків
Новий Кодак
1656
1699
        У листі Б.Хмельницького Новий Кодак
згадується як центр,
звідки посилали універсали
        Фортецю Кодак відвідав Петро I,
коли готувався до війни з Туреччиною
за вихід Росії до Чорного моря
1704         Засновано запорізьке поселення Таромське
1711
1750
        Відповідно до умов Прутського
миру між Росією й Туреччиною Петро І
наказав зруйнувати
фортецю Кодак
        Засновано село Лоцманська Каменка
лоцманами з Ненаситецького дніпровського порогу
й запорізької гребної флотилії
1755         Засновано запорізьке поселення Діївка
1763         Відновлено фортеці Новобогородицька,
Кодак і побудований Усть-Самарський ретраншемент
(допоміжна фортифікаційна будівля
для посилення внутрішньої оборони
фортеці)
1770         Засновано запорізьке поселення Сухачівка
1775
1776
        Зразковою генеральною картою Новоросійської й Азовської губерній, ухваленою 18 червня 1775 р., ви-
значене місце міста (Катеринослава) - біля злиття рі-
чок Кільчені й Самари, поблизу Самарського ретран-
шементу. Губернатор Азовської губернії генерал-ма-
йор В.О.Чертков затвердив план м.Катеринослава
        Засновано Катеринослав
на річці Кільчені,
т.зв. Катеринослав-Кільченський
1781         У Катеринославі налічувалося 2194 жителі,
було 140 різних будівель,
4 церкви різних віросповідань,
2 училища,
дерев'яний міст через р.Кільчень
1784-1789
1784,
5 (16) вересня
        Йде підготовка до будівництва м.Катеринослава
на місці запорізької слободи Половиці
й прилеглих до неї територій
        Видано указ "Об учреждении университета
в
губернском городе
Екатеринославе"
1784-1793
1787,
9(20) травня
        Відставний осавул війська запорізького продає скарбниці сад, що сподобався князеві Г.О.Потьомкіну, переїжджає на нове місце,
де створює другий сад, що став основою
сучасного парку ім.Л.Глоби
        Відбувся урочистий акт закладення Преображенського собору за проектом Клода Геруа за участю Катерини II
1790         Завершено
будівництво палацу
князя Г.О.Потьомкіна
1792         Затверджено генеральний план будівництва м.Катеринослава, розроблений Є.І.Старовим: центр міста розміщувався у нагорній частині, уздовж Дніпра простягнулася головна вулиця "гульбище средней улицы", пізніше названа Катерининським проспектом
1800         У місті проживало 6389 чоловік
1811,
2 серпня
        Затверджено герб Катеринославської губернії:
"В голубом небесном поле изображено золотое вензелевое имя Государыни Императрицы
Екатерины ІІ, поставленное посреди цифров, означающих год (1787), в который
заключен был город Екатеринослав.
        Вокруг вензелевого имени видны девять звезд, означающие поселение покойной Государыни Императрицы Екатерины ІІ в вечное блаженство
и славу. На щите поставленная императорская корона, показывает, что сия губерния состояла
под особым высочайшим покровительством"
1817,
21 квітня
        Затверджено новий план Катеринослава,
складений губернським архітектором
В.І.Гесте.
        План закріпив переміщення центру
до нижньої частини міста
1825         У місті проживало 8412 чоловік,
налічувалося 1095 будинків,
у т.ч. 13 казенних, 3 громадських, 3 церкви,
один богоугодний заклад, одна гімназія,
одна семінарія, одне повітове училище
1832         На вул.Ливарній заснований
чавуноливарний і механічний завод
Заславського
1849         В одному з приміщень
Потьомкінського палацу відкрито
"Музеум древностей
Екатеринославской губернии"
(нині - історичний музей ім.Д.І.Яворницького)
1855         Відкрито першу фотографічну майстерню
1859,
8 серпня
        Установлено постійний телеграфний зв'язок
з найважливішими містами європейської частини Росії
1860-і рр.         На дзвіниці Успенського собору коштом старожила Михайла Кириловича Остроухова
був встановлений баштовий годинник.
        Відкриття циферблатів і перший бій
були справжнім святом для городян
1866,
20 грудня
(1 січня)
        Проведено перший одноденний перепис
населення міста.
        Зареєстровано 22846 жителів
1869,
4 липня
        Закладено першу чергу водопроводу
від пл.Соборної
(нині - Жовтневої)
1873,
15 листопада
        Відкриття станцій
Нижньодніпровськ-Вузол
та Катерининської залізниці
1884,
18 травня
        Місто святкувало пуск в експлуатацію
двох'ярусного мосту
через Дніпро

й відкриття руху залізницею
між Донбасом і Кривбасом
1885         У місті проживало 46876 чоловік
1887,
10 (22) травня
        Задуто перша доменну піч
на Олександрівському південно-російському залізоробному заводі
Брянського акціонерного товариства
(Брянський завод)
1887         На вул.Залізній (нині - Миронова)
на пожертвування спадкоємців М.О.Кравцова закладено дешеву їдальню
благодійного товариства для бідних
християнського та іудейського віросповідання
1889         Змішане франко-бельгійське товариство трубопрокатних заводів "Шодуар"
стало до будівництва першого
трубопрокатного заводу "Шодуар-А"
(нині - завод ім.В.І. Леніна)
1895,
19 травня
        Опубліковані
"Правила користування
Катеринославською телефонною мережею"
-
початок функціонування
телефонного зв'язку в місті
1895         На лівому березі Дніпра, біля перетину залізниці
й дороги до Новомосковську німецькою компанією "Гантке" засновано завод з виробництва вантажних, пасажирських і трамвайних вагонів
(нині - завод ім. К.Лібкнехта)
1895         Засновано завод фасонного сталевого лиття Єзау, який випускав паровозні й вагонні колеса,
прокатні вальці, частини суднових машин
(для броненосця "Потьомкін", крейсерів "Очаків"
й "Кагул"; нині - комбайновий завод)
1896         На розі вулиць Робочої й Військової
(нині - ім.Пушкіна) коштом власників
цегельних заводів і Рибаковій (Фабричній) балці побудована Благовіщенська (Oлександро-Невська) церква
1897,
9 лютого
        В Росії проведено
загальний перепис населення.
        Населення Катеринослава склало 121216 чоловік
1897,
6 травня
        Відкрито перший кінематограф
1897         Почався рух трамваїв маршрутом №1
"Вокзал - Соборна площа"
(нині - пл.Жовтнева)
1897         На Катерининському проспекті
встановлені
електричні ліхтарі
1898         Почали роботу
Нижньодніпровські вагоноремонтні майстерні
(нині - вагоноремонтний завод)
1898         Засновано
щоденну газету
"Придніпровський край"
1898         Доктор медицини Н.С.Ерліх на вул.Козачій
(нині - Комсомольській)
відкрив приватну хірургічну лікарню
1898         Засновано
Катеринославське
юридичне товариство
1898         Створено музичне училище
1898         У Катеринославі 171 підприємствo
із сумарним обсягом виробництва -
108,2 млн. крб.
1899         На лівому березі Дніпра, недалеко від мосту, побудовано завод
змішаного франко-бельгійського товариства
"Шодуар" - "Шодуар-Б"
(нині - завод ім. Комінтерну)
1899,
12 жовтня
        Відкрито
Катеринославське
Вище Гірниче Училище
1901         Побудовано будинок Міської Думи
1901         На вулиці Петербурзькій (нині - Ленінградська) заснована фабрика металовиробів
і листового прокату "ШЛА"
(нині - "Будмаш")
з числом робітників до 100 чоловік
1901
1901
        Засновано Наукове товариство
        На перетині пр.Пушкіна й вул.Надеждінської
(нині - вул.Чічерина)
споруджено пам'ятник О.С.Пушкіну
роботи скульптора І.Я.Гінзбурга
та архітектора Г.І.Панафутіна
1905         На Палацовій площі (нині - пл.Т.Г.Шевченко)
закінчено будівництво
власного будинку Д.І.Яворницького

(нині - меморіальний будинок-музей Д.І.Яворницького)
1905,
грудень
        Відбувся загальний політичний страйк,
створений Бойовий страйковий комітет.
        З 18 по 28 грудня робочі окраїни міста -
Чечелівка, Амур-Нижньодніпровськ, Кайдаки
перебували в руках робітників
1907         За проектом
катеринославського архітектора Ф.Ф.Булацеля
побудовано будівлю
Зимового театру
(нині - будинок театру ім.Горького)
1910
1910,
1 червня
        За клопотанням Д.І.Яворницького коштом земства на південно-західному бастіоні фортеці Кодак встановлено обеліск з написом:
"На этом месте гетман Богдан Хмельницкий с войском запорожским взяли приступом польскую крепость Кодак 26 апреля 1698 года"
        У Міському саду (нині - парк ім.Л.Глоби)
відкрито Південноросійську
обласну сільськогосподарську,
промислову і кустарну виставку,
яка стала міжнародною
1911         Чисельність
міського населення Катеринослава
склала 215000 чоловік
1912         На вул.Клубній (нині - вул.Леніна)
за проектом архітектора О.М.Гінзбурга
побудований
Будинок громадських зборів
(нині - будинок культури залізничників)
1914         Закінчено будівництво будинку
інженера-мецената В.Хренникова
"Український будинок" (нині - готель "Україна"),
автори проекту В.М.Хренников, П.Фетісов, Л.Хайновський
1914,
30 травня
        Доменна піч заводу "Шодуар-С"
дала перший чавун
(нині - завод металургійного устаткування - ДЗМО)
1915         За проектом архітекторів Є.О.Костянтиновича
й Г.І.Туровця побудована церква св.Миколи
для робітників та службовців Брянського заводу -
Брянська церква (нині -
Будинок органної й камерної музики)
1916         Відкрито Bищі жіночі курси
з двома відділеннями -
медичним і фізико-математичним
1917,
19-24 травня
        У Катеринославі проведено
перепис населення.
        Зареєстровано 216810 жителів
1917,
27 грудня
Почалася збройна боротьба між загонами гайдамак,
які підтримували Центральну Раду, і загонами
Червоної гвардії, що виступали за владу
більшовицьких Рад. За допомогою загону червоногвардійців Москви й Харкова,
який прибув 28 грудня на бронепоїзді "Громобій",
29 грудня встановлена влада більшовицьких Рад
1918,
4 квітня
        Катеринослав
окупований
австро-німецькими військами
1918
1919,
26 січня
        На базі фізико-математичного відділення
вищих жіночих курсів
створений університет
        До міста вступили
частини Червоної армії
під командуванням П.Є.Дибенко
1919,
5 травня
        Катерининський проспект
рішенням міськвиконкому перейменовано
на проспект ім. Карла Маркса
1919,
11 травня
        Катеринослав
захопили заколотні війська
Григор'єва
1919,
14 травня
        Частини Червоної армії
під командуванням О.Я.Пархоменко
почали звільняти місто від григор'євців
1919,
27 жовтня
1919,
8 грудня
        Зробивши рейд до тилу денікінців,
"військо батька Махно"
захопило Катеринослав
        Місто зайнято військами Денікіна
1919,
30 грудня
        До Катеринославa, вигнавши денікінців,
повернулися частини Червоної Aрмії.

        За свідченням старожилів
за два роки громадянської війни
влада у місті мінялася
близько 20 разів
1920         На базі медичного відділення
вищих жіночих курсів
створено Катеринославський медичний інститут
1923,
7 березня
        Відповідно до постанов ВУЦКа
у Катеринославській губернії замість 13 повітів створено 7 округів.
        Катеринослав, залишаючись губернським
центром, став центром Катеринославського
округу
, який складався з 12 районів
1924,
22 вересня
        Газета "Зоря" повідомила про електрифікацію
селищ
Воронцовка (Барафа), Амур-Піски,
Амур-Чорнозем, Сахалін,
які увійшли пізніше
до Амур-Нижньодніпровського району
1925,
11 березня
        Відкрито
повітряне сполучення
Москва - Харків - Катеринослав - Одеса
1925         На місці Тюремної площі
(квартал між вул.Сєрова,
Комсомольською та пр.Пушкіна)
закладено сквер
iм.
В.І. Леніна
1926         Почато будівництво
коксохімічного цеху заводу ім.Г.І.Петровського
(з 1934 р. - коксохімічний завод ім.М.І. Калініна)
1926,
23 лютого
        У Катеринославі
почала працювати
перша радіопередвальна станція
1926,
26 липня
1927
        На прохання Окружного з'їзду Рад
Президія ЦИК СРСР ухвалила перейменувати Катеринослав на Дніпропетровськ -
на честь Голови Всеукраїнського
Центрального Виконавчого Комітету
Г.І.Петровського (1878-1958)
        Створено Дніпропетровський
Музично-драматичний театр ім.Т.Г. Шевченка,
першим комісаром якого був О.Довженко
1930,
15 травня
        На базі факультетів гірничого інституту ім.Артема створені Металургійний і Хіміко-технологічний інститути
1930         Створено Дніпропетровський
інститут інженерів залізничного транспорту
Міністерства шляхів сполучення СРСР
1930         Створено Дніпропетровський
інженерно-будівельний інститут,
який розмістився в новому будинку
на вул.Чернишевського, побудованому за проектом архітектора Г.О.Шведсько-Вінницького
у стилі конструктивізму
1930,
23 листопада
1932
        З ініціативи академіка
Л.В.Писаржевського
у Дніпропетровську відкрито
хіміко-механічний технікум
(нині - політехнічний коледж)
        Закінчено будівництво
Палацу металургів
(нині - Палац культури ім. Ілліча)
1932,
9 лютого
        Дніпропетровськ став обласним центром
з підпорядкуванням йому міст:
Запоріжжя,
Каменського (нині - Дніпродзержинськ),
Кривого Рогу
1932,
грудень
        Побудовано
Мерефо-Херсонський
залізничний міст
1934         Створено Дніпропетровський
сільськогосподарський інститут
(нині - Аграрний університет)
1938,
30 грудня
        Відкрито Центральний універмаг
1939,
3 травня
        Створено театр ляльок
1939,
12 травня
        Газета "Зоря" повідомила про прийом
у Дніпропетровську вечірніх телевізійних передач
з Москви
1941,
25 серпня
        Правобережна частина Дніпропетровська
окупована
німецько-фашистськими військами
1941,
13-14, жовтня
        У відрогах Червоноповстанської балки
(нині - парк ім.Ю.Гагаріна) гітлерівці розстріляли
11 тисяч мирних жителів
1943,
25 жовтня
        Повідомлення Совінформбюро й Наказ Верховного Головнокомандуючого про звільнення Дніпропетровська від німецько-фашистських загарбників і про присвоєння почесного найменування "Дніпропетровськ" частинам,
які відзначилися у боях за місто
1944         На південній околиці міста почато будівництво гігантського "Автозаводу"
(нині - Південмаш)
1944         Засновано
культурно-освітнє училище
(нині - училище культури)
1947,
7 листопада
        Відкрилася
перша тролейбусна лінія
"Вокзал - парк ім.Т.Г.Шевченка"
1950         Побудовано залізничний вокзал
за проектом московського архітектора
О.Душкіна
1953         На південній околиці міста почато будівництво заводу пресів.
        Перший прес випущений в 1957 р.
1954,
28 грудня
        Перший промисловий струм
до системи "Дніпроенерго"
дала Придніпровська ГРЕС
1957,
27 жовтня
1958,
30 травня
        На пл.ім.Леніна відкрито пам'ятник В.І.Леніну
        Пройшла
перша передача
Дніпропетровського телецентру
1959,
5 листопада
        Встановлено
пам'ятник Тарасу Шевченко
на Комсомольському (Монастирському) острові
1964,
18 липня
        Відкрито
меморіальний будинок-музей
Д.І.Яворницького
1966,
12 серпня
        Відкрито стадіон "Метеор"
1966,
5 листопада
        Здано в експлуатацію
новий автодорожній міст
через р.Дніпро
1967,
30 жовтня
        Урочисто відкрито
монумент Вічної Слави воїнам,
що загинули в роки
Великої Вітчизняної війни.
        Загальна висота монументу 30 м.
1968         Увійшов до ладу
Дніпропетровський електровозобудівний завод -
ДЕВЗ
1968,
31 серпня
        На вул.Рогальова
(колишній Крутогорній)
відкрито Планетарій
1968,
жовтень
        На набережній ім.В.І.Леніна
за проектом архітектора В.О.Зуєва
побудовано готель "Дніпропетровськ"
1969,
29 жовтня
        Відбулося відкриття Театру юного глядача
1972         Побудовано культурно-спортивний комплекс шинного заводу (нині -"Дніпрошина")
на вул.ім.Героїв Сталінграду
1973,
17 вересня
        У парку ім.Чкалова (нині - парк ім.Лазаря Глоби)
за проектом скульптора Є.М.Курильова
та архітектора К.В.Присяжного
відкрито пам'ятник
засновникові парку Лазарю Глобі
1974,
29 квітня
        Відкрито новий аеровокзал
1974,
26 грудня
        Відбулося
урочисте відкриття
Театру опери й балету
1975,
7 травня
        Прийняла перших відвідувачів
діорама
"Битва за Дніпро"
1975,
1 червня
        Відкрито другий у місті
залізничний вокзал
Дніпропетровськ-Південний
1982,
10 листопада
        Відкрито Кайдацький міст
1983         Футбольна команда "Дніпро"
завоювала звання
чемпіона СРСР
1983         Побудовано
універсальний культурно-спортивний комплекс
"Метеор"
1986         У відреставрованій будівлі Брянської церкви
створено Будинок органної й камерної музики
(архітектор В.С.Словінський)
1987         Прийняв
перших покупців
оновлений "Дитячий світ"
1988         Здано в експлуатацію річковий вокзал
по вул.Набережна ім.Леніна
(архітектор В.І.Веснін)
1989         Відкрито пам'ятник
на місці розстрілу фашистами
30 тисяч полонених червоноармійців
в 1943 р.
на вул.Чичеріна
1989,
26 грудня
1989
        Актор Михайло Васильович Мельник
створив
Український театр одного актора "Крик",
який розміщується в будинку музею
історії комсомолу ім.О.Матросова
        Встановлено пам'ятник
воїнам-інтернаціоналістам
,
що загинули в Афганістані
(ахітектор Шульга В.М.,
скульптор Павлов Ю.П.)
1990         Відчинив двері дітям
Палац піонерів і школярів
по вул.Набережна Перемоги, 5
1992,
24 серпня
        На вул.Леніна
(Театральний бульвар)
відкрито пам'ятник Т.Г.Шевченку
роботи скульптора Володимира Небоженко
й архітектора Володимира Положія
1993         Побудовано
новий автовокзал
з готельним комплексом по вул.Курчатова
1995,
29 грудня
        Дата народження
Дніпропетровського метрополітену
,
відкриті перші 6 станцій
1995,
8 листопада
1998,
24 травня
        Відкрито
пам'ятник Дмитру Яворницькому
біля Історичного музею
        Відкрито музей "Літературне Придніпров'я"
2000,
22 грудня
        Відкрито Південний міст через Дніпро
2002,
14 вересня
2003,
14 вересня
        На пр.Карла Маркса
відкрито пам'ятник
Олександру Полю
        Відкриття
біля кінотеатру "Панорама"
"Алеї закоханих"
2004,
23 липня
        Відкрито
після
2-ї черги реконструкції проїжджої частини
міст № 1 ("Старий міст") через Дніпро