ЧАС |
|
ПОДІЯ |
~ 150 тис. років
до н.е. |
 |
У нашій місцевості з'являються
перші люди
з прямою ходою |
~ 3500-2700 років
до н.е. |
 |
Розквіт Трипільської землеробської культури |
2000-2500 років
до н.е. |
 |
Епоха Кимерійців.
Скотарі зі сходу |
~ 700 років
до н.е. |
~ 200 років
до н.е. |
|
|
|
IX століття н.е. |
 |
Візантійські ченці
засновують монастир
на Монастирському острові |
|
|
|
|
|
|
1639 |
 |
За проектами і під керівництвом
інспектора коронних арсеналів Річі Посполитої Фрідріха Гектана велися роботи
з відбудови й реконструкції
фортеці Кодак |
1648 |
 |
На початку національно-визвольної війни українського народу проти панування
панської Польщі фортеця Кодак була вдруге взята
низовими запорізькими козаками
під командуванням полковника Нестиренко |
1650 |
 |
У єпархіальних відомостях вперше згадується
назва поселення українських козаків
Новий Кодак |
|
|
|
1704 |
 |
Засновано запорізьке поселення Таромське |
|
|
|
1755 |
 |
Засновано запорізьке поселення Діївка |
1763 |
 |
Відновлено фортеці Новобогородицька,
Кодак і побудований Усть-Самарський ретраншемент
(допоміжна фортифікаційна будівля
для посилення внутрішньої оборони
фортеці) |
1770 |
 |
Засновано запорізьке поселення Сухачівка |
|
|
|
1781 |
 |
У Катеринославі налічувалося 2194 жителі,
було 140 різних будівель,
4 церкви різних віросповідань,
2 училища,
дерев'яний міст через р.Кільчень |
1784-1789 |
1784,
5 (16) вересня
|
|
|
|
1784-1793 |
1787,
9(20) травня
|
|
|
|
1790 |
 |
Завершено
будівництво палацу
князя Г.О.Потьомкіна |
1792 |
 |
Затверджено
генеральний план будівництва
м.Катеринослава, розроблений Є.І.Старовим: центр міста розміщувався у нагорній частині, уздовж Дніпра простягнулася головна вулиця "гульбище средней улицы", пізніше названа Катерининським проспектом |
1800 |
 |
У місті проживало
6389 чоловік |
|
|
Затверджено
герб Катеринославської губернії:
"В голубом небесном поле изображено золотое вензелевое имя Государыни Императрицы
Екатерины ІІ, поставленное посреди цифров, означающих год (1787), в который
заключен был город Екатеринослав. |
Вокруг вензелевого имени видны девять звезд, означающие поселение покойной Государыни Императрицы Екатерины ІІ в вечное блаженство
и славу. На щите поставленная императорская корона, показывает, что сия губерния состояла
под особым высочайшим покровительством" |
|
1817,
21 квітня |
 |
Затверджено
новий план Катеринослава,
складений губернським архітектором
В.І.Гесте.
План закріпив переміщення центру
до нижньої частини міста |
1825 |
 |
У місті проживало
8412 чоловік,
налічувалося 1095 будинків,
у т.ч. 13 казенних, 3 громадських, 3 церкви,
один богоугодний заклад, одна гімназія,
одна семінарія, одне повітове училище |
1832 |
 |
На вул.Ливарній заснований
чавуноливарний і механічний завод
Заславського |
1849 |
 |
В одному з приміщень
Потьомкінського палацу відкрито
"Музеум древностей
Екатеринославской губернии"
(нині - історичний музей ім.Д.І.Яворницького) |
1855 |
 |
Відкрито першу фотографічну майстерню |
1859,
8 серпня |
 |
Установлено постійний
телеграфний зв'язок
з найважливішими містами європейської частини Росії |
1860-і рр. |
 |
На дзвіниці Успенського собору коштом старожила Михайла Кириловича Остроухова
був встановлений баштовий годинник.
Відкриття циферблатів і перший бій
були справжнім святом для городян |
1866,
20 грудня
(1 січня) |
 |
Проведено перший одноденний перепис
населення міста.
Зареєстровано
22846 жителів |
1869,
4 липня |
 |
Закладено першу чергу
водопроводу
від пл.Соборної
(нині - Жовтневої) |
1873,
15 листопада |
 |
Відкриття станцій
Нижньодніпровськ-Вузол
та Катерининської залізниці |
1884,
18 травня |
 |
Місто святкувало
пуск в експлуатацію
двох'ярусного мосту
через Дніпро
й відкриття руху залізницею
між Донбасом і Кривбасом |
1885 |
 |
У місті проживало
46876 чоловік |
1887,
10 (22) травня |
 |
Задуто перша доменну піч
на Олександрівському південно-російському залізоробному заводі
Брянського акціонерного товариства
(Брянський завод) |
1887 |
 |
На вул.Залізній (нині - Миронова)
на пожертвування спадкоємців М.О.Кравцова
закладено дешеву їдальню
благодійного товариства для бідних
християнського та іудейського віросповідання |
1889 |
 |
Змішане франко-бельгійське товариство трубопрокатних заводів "Шодуар"
стало до будівництва першого
трубопрокатного заводу "Шодуар-А"
(нині - завод ім.В.І.
Леніна) |
1895,
19 травня |
 |
Опубліковані
"Правила користування
Катеринославською телефонною мережею" -
початок функціонування
телефонного зв'язку в місті |
1895 |
 |
На лівому березі Дніпра, біля перетину залізниці
й дороги до Новомосковську німецькою компанією "Гантке" засновано завод з виробництва вантажних, пасажирських і трамвайних вагонів
(нині - завод ім.
К.Лібкнехта) |
1895 |
 |
Засновано завод фасонного сталевого лиття Єзау, який випускав паровозні й вагонні колеса,
прокатні вальці, частини суднових машин
(для броненосця "Потьомкін", крейсерів "Очаків"
й "Кагул"; нині - комбайновий завод) |
1896 |
 |
На розі вулиць Робочої й Військової
(нині - ім.Пушкіна) коштом власників
цегельних заводів і Рибаковій (Фабричній) балці побудована
Благовіщенська (Oлександро-Невська)
церква |
1897,
9 лютого |
 |
В Росії проведено
загальний перепис населення.
Населення Катеринослава склало
121216 чоловік |
1897,
6 травня |
 |
Відкрито перший
кінематограф |
1897 |
 |
Почався рух
трамваїв маршрутом
№1
"Вокзал - Соборна площа"
(нині - пл.Жовтнева) |
1897 |
 |
На Катерининському проспекті
встановлені
електричні ліхтарі |
1898 |
 |
Почали роботу
Нижньодніпровські вагоноремонтні майстерні
(нині - вагоноремонтний завод) |
1898 |
 |
Засновано
щоденну газету
"Придніпровський край" |
1898 |
 |
Доктор медицини Н.С.Ерліх на вул.Козачій
(нині - Комсомольській)
відкрив приватну хірургічну
лікарню |
1898 |
 |
Засновано
Катеринославське
юридичне товариство |
1898 |
 |
Створено
музичне училище |
1898 |
 |
У Катеринославі
171 підприємствo
із сумарним обсягом виробництва -
108,2 млн. крб. |
1899 |
 |
На лівому березі Дніпра, недалеко від мосту, побудовано завод
змішаного франко-бельгійського товариства
"Шодуар" - "Шодуар-Б"
(нині - завод ім.
Комінтерну) |
1899,
12 жовтня |
 |
Відкрито
Катеринославське
Вище Гірниче Училище |
1901 |
 |
Побудовано
будинок Міської Думи |
1901 |
 |
На вулиці Петербурзькій (нині - Ленінградська) заснована фабрика металовиробів
і листового прокату "ШЛА"
(нині - "Будмаш")
з числом робітників до 100 чоловік |
|
|
|
1905 |
 |
На Палацовій площі (нині - пл.Т.Г.Шевченко)
закінчено будівництво
власного будинку Д.І.Яворницького
(нині - меморіальний будинок-музей Д.І.Яворницького) |
1905,
грудень |
 |
Відбувся
загальний політичний страйк,
створений Бойовий страйковий комітет.
З 18 по 28 грудня робочі окраїни міста -
Чечелівка, Амур-Нижньодніпровськ, Кайдаки
перебували в руках робітників |
1907 |
 |
За проектом
катеринославського архітектора Ф.Ф.Булацеля
побудовано будівлю
Зимового театру
(нині - будинок театру
ім.Горького) |
|
|
|
1911 |
 |
Чисельність
міського населення Катеринослава
склала 215000 чоловік |
1912 |
 |
На вул.Клубній (нині - вул.Леніна)
за проектом архітектора О.М.Гінзбурга
побудований
Будинок громадських зборів
(нині - будинок культури залізничників) |
1914 |
 |
Закінчено будівництво будинку
інженера-мецената В.Хренникова
"Український будинок" (нині -
готель "Україна"),
автори проекту В.М.Хренников, П.Фетісов, Л.Хайновський |
1914,
30 травня |
 |
Доменна піч заводу "Шодуар-С"
дала перший чавун
(нині - завод металургійного устаткування -
ДЗМО) |
1915 |
 |
За проектом архітекторів Є.О.Костянтиновича
й Г.І.Туровця побудована церква св.Миколи
для робітників та службовців Брянського заводу -
Брянська церква (нині -
Будинок органної й камерної музики) |
1916 |
 |
Відкрито
Bищі жіночі курси
з двома відділеннями -
медичним і фізико-математичним |
1917,
19-24 травня |
 |
У Катеринославі проведено
перепис населення.
Зареєстровано
216810 жителів |
1917,
27 грудня |
 |
Почалася збройна боротьба між загонами гайдамак,
які підтримували Центральну Раду, і загонами
Червоної гвардії, що виступали за владу
більшовицьких Рад. За допомогою загону червоногвардійців Москви й Харкова,
який прибув 28 грудня на бронепоїзді "Громобій",
29 грудня встановлена влада більшовицьких Рад |
1918,
4 квітня |
 |
Катеринослав
окупований
австро-німецькими військами |
|
|
|
1919,
5 травня |
 |
Катерининський проспект
рішенням міськвиконкому перейменовано
на проспект ім.
Карла Маркса |
1919,
11 травня |
 |
Катеринослав
захопили заколотні війська
Григор'єва |
1919,
14 травня |
 |
Частини Червоної армії
під командуванням О.Я.Пархоменко
почали звільняти місто від григор'євців |
1919,
27 жовтня |
1919,
8 грудня |
|
|
|
1919,
30 грудня |
 |
До Катеринославa, вигнавши денікінців,
повернулися частини Червоної Aрмії.
За свідченням старожилів
за два
роки громадянської війни
влада у місті мінялася близько
20 разів |
1920 |
 |
На базі медичного відділення
вищих жіночих курсів
створено Катеринославський
медичний інститут |
1923,
7 березня |
 |
Відповідно до постанов ВУЦКа
у Катеринославській губернії замість 13 повітів створено 7 округів.
Катеринослав, залишаючись губернським
центром, став центром
Катеринославського
округу, який складався з 12 районів |
1924,
22 вересня |
 |
Газета "Зоря" повідомила про електрифікацію
селищ Воронцовка (Барафа), Амур-Піски,
Амур-Чорнозем, Сахалін,
які увійшли пізніше
до Амур-Нижньодніпровського району |
1925,
11 березня |
 |
Відкрито
повітряне сполучення
Москва - Харків - Катеринослав - Одеса |
1925 |
 |
На місці Тюремної площі
(квартал між вул.Сєрова,
Комсомольською та пр.Пушкіна)
закладено сквер
iм.В.І.
Леніна |
1926 |
 |
Почато будівництво
коксохімічного цеху заводу ім.Г.І.Петровського
(з 1934 р. - коксохімічний
завод ім.М.І.
Калініна) |
1926,
23 лютого |
 |
У Катеринославі
почала працювати
перша радіопередвальна станція |
|
|
|
1930,
15 травня |
 |
На базі факультетів гірничого інституту ім.Артема створені
Металургійний і
Хіміко-технологічний інститути |
1930 |
 |
Створено Дніпропетровський
інститут інженерів залізничного транспорту
Міністерства шляхів сполучення СРСР |
1930 |
 |
Створено Дніпропетровський
інженерно-будівельний інститут,
який розмістився в новому будинку
на вул.Чернишевського,
побудованому за проектом архітектора Г.О.Шведсько-Вінницького
у стилі конструктивізму |
|
|
|
1932,
9 лютого |
 |
Дніпропетровськ став
обласним центром
з підпорядкуванням йому міст:
Запоріжжя,
Каменського (нині - Дніпродзержинськ),
Кривого Рогу |
1932,
грудень |
 |
Побудовано
Мерефо-Херсонський
залізничний міст |
1934 |
 |
Створено Дніпропетровський
сільськогосподарський інститут
(нині - Аграрний університет) |
1938,
30 грудня |
 |
Відкрито
Центральний універмаг |
1939,
3 травня |
 |
Створено
театр ляльок |
1939,
12 травня |
 |
Газета "Зоря" повідомила про
прийом
у Дніпропетровську вечірніх
телевізійних
передач
з Москви |
1941,
25 серпня |
 |
Правобережна частина Дніпропетровська
окупована
німецько-фашистськими військами |
1941,
13-14, жовтня |
 |
У відрогах Червоноповстанської балки
(нині - парк ім.Ю.Гагаріна) гітлерівці розстріляли
11 тисяч мирних жителів |
1943,
25 жовтня |
 |
Повідомлення Совінформбюро й Наказ Верховного Головнокомандуючого
про звільнення Дніпропетровська від німецько-фашистських
загарбників і про присвоєння почесного найменування "Дніпропетровськ" частинам,
які відзначилися у боях за місто |
1944 |
 |
На південній околиці міста почато будівництво гігантського "Автозаводу"
(нині - Південмаш) |
1944 |
 |
Засновано
культурно-освітнє училище
(нині - училище культури) |
1947,
7 листопада |
 |
Відкрилася
перша тролейбусна лінія
"Вокзал - парк ім.Т.Г.Шевченка" |
1950 |
 |
Побудовано залізничний
вокзал
за проектом московського архітектора
О.Душкіна |
1953 |
 |
На південній околиці міста почато будівництво
заводу
пресів.
Перший прес випущений в 1957 р. |
1954,
28 грудня |
 |
Перший промисловий струм
до системи "Дніпроенерго"
дала Придніпровська ГРЕС |
1957,
27 жовтня |
1958,
30 травня |
|
|
|
1959,
5 листопада |
 |
Встановлено
пам'ятник Тарасу Шевченко
на Комсомольському (Монастирському) острові |
1964,
18 липня |
 |
Відкрито
меморіальний будинок-музей
Д.І.Яворницького |
1966,
12 серпня |
 |
Відкрито
стадіон "Метеор" |
1966,
5 листопада |
 |
Здано в експлуатацію
новий автодорожній
міст
через р.Дніпро |
1967,
30 жовтня |
 |
Урочисто відкрито
монумент Вічної Слави воїнам,
що загинули в роки
Великої Вітчизняної війни.
Загальна висота монументу 30 м. |
1968 |
 |
Увійшов до ладу
Дніпропетровський електровозобудівний завод -
ДЕВЗ |
1968,
31 серпня |
 |
На вул.Рогальова
(колишній Крутогорній)
відкрито Планетарій |
1968,
жовтень |
 |
На набережній ім.В.І.Леніна
за проектом архітектора В.О.Зуєва
побудовано готель "Дніпропетровськ" |
1969,
29 жовтня |
 |
Відбулося відкриття
Театру
юного глядача |
1972 |
 |
Побудовано
культурно-спортивний комплекс шинного заводу (нині -"Дніпрошина")
на вул.ім.Героїв Сталінграду |
1973,
17 вересня |
 |
У парку ім.Чкалова (нині - парк ім.Лазаря Глоби)
за проектом скульптора Є.М.Курильова
та архітектора К.В.Присяжного
відкрито пам'ятник
засновникові парку Лазарю Глобі |
1974,
29 квітня |
 |
Відкрито
новий аеровокзал |
1974,
26 грудня |
 |
Відбулося
урочисте відкриття
Театру
опери й балету |
1975,
7 травня |
 |
Прийняла перших відвідувачів
діорама
"Битва за Дніпро" |
1975,
1 червня |
 |
Відкрито другий у місті
залізничний вокзал
Дніпропетровськ-Південний |
1982,
10 листопада |
 |
Відкрито
Кайдацький міст |
1983 |
 |
Футбольна команда
"Дніпро"
завоювала звання
чемпіона
СРСР |
1983 |
 |
Побудовано
універсальний культурно-спортивний комплекс
"Метеор" |
1986 |
 |
У відреставрованій будівлі Брянської церкви
створено Будинок органної й камерної музики
(архітектор В.С.Словінський) |
1987 |
 |
Прийняв
перших покупців
оновлений "Дитячий світ" |
1988 |
 |
Здано в експлуатацію
річковий вокзал
по вул.Набережна ім.Леніна
(архітектор В.І.Веснін) |
1989 |
 |
Відкрито пам'ятник
на місці розстрілу фашистами
30 тисяч полонених червоноармійців
в 1943 р.
на вул.Чичеріна |
|
|
|
1990 |
 |
Відчинив двері дітям
Палац піонерів і школярів
по вул.Набережна Перемоги, 5 |
1992,
24 серпня |
 |
На вул.Леніна
(Театральний бульвар)
відкрито пам'ятник Т.Г.Шевченку
роботи скульптора Володимира Небоженко
й архітектора Володимира Положія |
1993 |
 |
Побудовано
новий автовокзал
з готельним комплексом по вул.Курчатова |
1995,
29 грудня |
 |
Дата народження
Дніпропетровського метрополітену,
відкриті перші 6 станцій |
1995,
8 листопада |
1998,
24 травня |
|
|
|
2000,
22 грудня |
 |
Відкрито
Південний міст через Дніпро |
2002,
14 вересня |
2003,
14 вересня |
|
|
|
2004,
23 липня |
 |
Відкрито
після 2-ї черги
реконструкції проїжджої частини
міст № 1 ("Старий міст") через Дніпро |